Звезда моя,так называл он свою женщину.Может потому,что считал ее далекой , себя не могущим постигнуть глубин ее сердца. А действительно,что не хватало той далекой,молодой красивой и немало достигшей женщине. И я отвечу за нее.
-Любви! Настоящей и глубокой.
Она просто не знала,что сердце человеческое крайне испорченно и в любой момент гото
во на предательство.Но мне могут возразить,что есть много пар, которые прожили вместе долгую жизнь и не случилость у них предательства.А я отвечу по милости Божьей они не
прошли эти испытания.
-Звезда, моя,а сам с друзьями на рыбалку.Свети мне отсюда ,чтоб всегда знал, куда можно вернутся. Когда утонул на рыбалке его лучший друг, он прибежал домой в слезах отчаяния.
-Свети мне звезда моя ,пока ты светишь мне я буду возвращатся.Если оставишь,погибну.
Ей было трудно светить, наверно масло любви засохло. И она уже из последних сил пом
ня его слова старалась сохранить свой очаг.Но,последний удар просто разбил сосуд люб
ви,как говорят вдрызг. И когда он старался кричать ей:"звезда, прости." Сердце не дрогнуло
-Прощаю,но жизнь на разных планетах. Как без тебя? Привыкну.
Прошло почти два года.Вдруг рано утром раздался звонок.
-Выйди на минуту, я еду от отца, кое-что передам сыну.
-Нам ничего не надо. Как то все успокоилось,зачем начинать вновь.
-Прошу.
И она сдалась. Вышла во двор,увидела его машину,но сердце вещун не дрогнуло,когда он
протянув сумку с разными разностями, вдруг сказал ей:"Цени,пока я жив".
Прошло две недели.Что-то в этот осенний день и настроение было не очень. Звонок,знако
мый голос общей подруги.
-Ты как?.
-О,кей.
-Значит не знаешь,что с Олегом.
-Что случилось?.Вот тут сердце подпрыгнуло в груди.
-Он попал в аварию,вчера умер.
И тут, как молотом прозвучали слова:"Цени,пока я жив".
Все,конец. Ничего нет возможности вернуть.Кто сможет опять сказать ей:"Звезда,моя".
Только когда она познала любовь Господа поняла, что Он научил ее прощать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
